Нещодавно Уляна Супрун обурилася у «Фейсбуці» тим, що Комісія Національного музею-садиби М. І. Пирогова звернулася до Уряду з проханням надати дозвіл на ребальзамування тіла вченого. Сума, яку просять — 199 тисяч 34 гривні. Тобто — трошки більше $7 тис. доларів. Мовляв, краще ці гроші витратити на закупівлю препаратів для лікування гострого лейкозу, яких не вистачає. І навіть провела соцопитування на власній сторінці у «Фейсбуці».

Більшість її підписників — 70%, як бачимо з результатів, виступили за перенаправлення грошей саме на лікування пацієнтів замість ребальзамації. А підписані на Супрун цілих 76 122 людини. З такою «величезною» підпискою справді варто рахуватися при ухваленні подібних рішень.

Що за музей і чий баланс

Музей-садиба та мавзолей з тілом Пирогова знаходиться на балансі МОЗ. Згідно із Постановою Кабміну від 2001 року, вона є у переліку закладів, які фінансуються з держбюджету.

У Звіті МОЗ про Виконання паспорта бюджетної програми станом на 1 січня 2017 року можна знайти цифри щодо фінансування музею-садиби. Так, у паспорті бюджетної програми затверджена сума 8106 грн (разом загальний і спец. фонди). У графі касові видатки (надані кредити) разом бачимо цифру 10297 грн. Станом на січень 2018 у відкритому доступі даних немає. Також на честь 70-річчя музею-садиби заклад отримував нагороду від міської ради — грамоти та гроші (колектив — 10 000, кращі працівники по 622 грн, 13 564 — виділяли на проведення урочистостей). 70-річчя відзначали в 2017-му, а тіло видатного хірурга і вченого, що помер у 1881 році, вже 137 років лежить під склом, хоча сам Пирогов хотів, щоб його поховали за християнським звичаєм. Музей-садиба є ледь не головною пам’яткою Вінниці, очолював рейтинг «Найкращі пам’ятки України – обрані народом» по області. Там регулярно багато іноземних туристів та дітей, що їздять на екскурсії з різних куточків України. Вхід — платний і гроші йдуть на догляд за територією.

Що за ребальзамація тіла

Про ребальзамацію Пирогова кажуть вже кілька років. Бальзамування — це метод запобігання гниттю трупів або окремих органів, який застосовується для знезараження і зберігання померлих.

Гендиректор музею Петро Гунько повідомляв, що перша ребальзамація була зроблена в 1944 році, а остання — 2011.

«Ми проводимо так звану аплікаційну бальзамацію: раз на рік, на два накладаємо на лице і відкриті ділянки тіла бальзамуючі розчини», — додавав Гунько.

Наступна ребальзамація, згідно з планом, мала відбутися у 2016-2017 роках. У 2016 провести її не вдалося через військові дії на Сході країни.

За іншими даними, ребальзамація має відбутися саме в 2018-му році, тому Комісія музею-садиби і звернулася до Уряду із проханням надати 199 тис. 34 гривні. Щоправда, Гунько раніше озвучував іншу цифру — $30 тис.

Що не так із Супрун

Після «Фейсбук»-опитування пані Уляна зазначила, що вона підтримує ініціативу Вінницької міської та обласної влади передати музей-садибу на місцевий рівень. Тобто, МОЗ скине із себе «ярмо» фінансування закладу. Але від самого початку обурення Супрун щодо фінансування ребальзамації за озвучену вище суму виглядає трошки смішним. Прикриватися онкохворими, яким не вистачає препарату, звичайно, можна. Втім, ціни на лікування зазвичай починаються від $2 тис. доларів, а ми говоримо про ребальзамування за $7 тис.

Та справа навіть не в цьому. За логікою Супрун, ми в Україні взагалі маємо закрити всі музеї. Закрити театри, інші культурні заклади, секції… Бо, навіщо вони потрібні — тільки гроші бюджетні тягнуть. Кому взагалі ця культура потрібна, пам’ятки, на які дивитися їдуть туристи, котрі гроші витрачають у містах.

А якщо взагалі глянути у декларацію Уляни Супрун — у неї з чоловіком майже $4 млн на рахунках у банках. І зарплата, наприклад, за жовтень 2017-го — 28 тис. гривень. Навіщо їй платити гроші? Треба направити їх на лікування хворих. Ви зрозуміли, мабуть, всю абсурдність і маніпулятивність цього підходу, правда ж. І можна повірити в те, що Супрун не зрозуміє, чому він абсурдний. Це десь так само, як фотографуватися з історіями хвороби пацієнтів Дніпровської психлікарні, в якій у Радянські часи примусово «лікували» дисидентів, нині покійних Леоніда Плюща та Миколи Плахотнюка, з чого робився піар, який суперечив етиці. Але навряд чи це розуміла пані Супрун.

До речі, про ідею Супрун щодо ліквідації психлікарні суворого режиму в Дніпрі досі активно говорять, зокрема колишній дисидент і політв’язень, лікар-психіатр Семен Глузман . Мовляв, на вулицях можуть опинитися сотні небезпечних хворих. Але це вже інша тема.

Насправді ж, очевидно, що для музею-садиби буде краще, якщо ним почне опікуватися міська та обласна влада замість МОЗ. Бо, якщо подібні «Фейсбук»-опитування з’являються на її сторінці, то можна лише здогадуватися, які у неї задуми. А втрачати пам’ятку через в.о. міністра якось не дуже хочеться.

Джерело

Loading...