У Киргизії в середу, 7 серпня, стартувала спецоперація по затриманню екс-президента країни Алмазбека Атамбаєва.

Колишнього главу держави звинувачують у корупційних діяннях, узурпації влади, фальсифікації документів та інших незаконних діях. Якщо суд доведе його провину, Атамбаєву загрожує довічний термін.

Колишнього президента Киргизії звинувачують в корупції під час модернізації ТЕЦ Бішкека, незаконної трансформації земель, звільнення за підробленими медичними довідками кримінального авторитета Азіза Батукаєва, узурпації влади та інших незаконних діях.

25 червня 2019 року Генпрокуратура Киргизії підтримала частину звинувачень. А через два дні парламент Киргизії позбавив недоторканності Алмазбека Атамбаєва.

Сам Атамбаєв назвав звинувачення парламентаріїв «абсурдними» і заявив, що чистий перед народом і готовий відповісти за всі свої вчинки на посаді глави держави.

Спецназ приїхав до резиденції Атамбаєва в киргизькому селі Кой-Таш близько сьомої вечора. Як виявилося, колишній президент тричі проігнорував повістки на допит, а за законами Киргизії після трьох неявок на допит правоохоронні органи мають право примусово привести свідка.

У будинку екс-президента правоохоронці натрапили на опір з боку прихильників Атамбаєва, спецназ був змушений стріляти гумовими кулями і застосувати шумові гранати.

В результаті зіткнень, станом на ранок 8 серпня, постраждало 43 людини, від вогнепального поранення загинув боєць спецназу. А начальник міліції Чуйської області Киргизії Самат Курманкулов впав у кому, після того як хтось із учасників протесту проломив йому голову каменем.

Уже вночі 8 серпня спецназ все ж залишив Кой-Таш і зняв оточення, так і не заарештувавши екс-президента. На екстреному засіданні Ради безпеки, скликаному президентом Киргизії Сооронбаєм Жеенбековим, глава держави заявив, що Атамбаєв грубо порушив закони і Конституцію країни, надавши збройний опір владі.

Раніше Атамбаєв зізнався, що вів стрілянину по атакуючим його будинок бійцям спецназу.

Зустріч з Путіним

Примітно, що 24 липня Атамбаєв відвідав Кремль, де разом з главою Росії Володимиром Путіним обговорив долю Киргизії. Більш того, російський президент сам відправив спецборт в киргизький аеропорт за Атамбаєвим.

По прильоту назад, на наступний же день, екс-президент сам заявив, що просив Путіна натиснути на Жеенбекова.

«Чинна влада повинна повернутися в правове поле. Вона повинна показати об’єктивність при розгляді справ в судах, припинити політичне переслідування опонентів. Мої прихильники повинні отримати можливість спокійно готуватися до виборів. Про це Володимир Путін має намір поговорити з Сооронбаєм Жеенбековим», – заявив він.

При цьому президент РФ заявляв, що не збирається втручатися у внутрішні справи Киргизії, і навіть закликав всі політичні сили згуртується навколо чинного президента.

Втім, після невдалого штурму в Росії заявили, що Киргизія може розраховувати на їх допомогу, а сам Путін уважно відстежує всі новини, пов’язані зі спробами арешту Атамбаєва.

При цьому спецоперацію із затримання екс-президента зв’язали з попередженням, яке за два тижні до цього озвучив глава Росії Володимир Путін.после зустрічі з нинішнім лідером Киргизії.

«Я вважаю, що Киргизстан пережив уже кілька досить серйозних внутрішньополітичних потрясінь. І на цьому, на мій погляд, потрібно зупинитися саме в інтересах народу Киргизстану», – сказав тоді Путін.

Від маленького села до президента країни

Алмазбек Атамбаєв народився 17 вересня 1956 селі Арашан Фрунзе області Киргизької РСР. У 1980 році закінчив Московський інститут управління імені Серго Орджонікідзе, а нині – Державний університет управління – за фахом інженер-економіст, організатор управління виробництвом. Після працював інженером, а потім провідним економістом на підприємствах міністерства зв’язку КССР.

У 1983 році став референтом в президії Верховної ради Киргизії. А з 1987 по 1989 рік обіймав посаду заступника голови Первомайського райвиконкому м Фрунзе, нинішнього Бішкека.

Після, залишивши всі пости, зайнявся бізнесом. У 90-х роках Атамбаєв очолював компанію «Киргизавтомаш» і був голови ради директорів промислової групи «Форум». У 2004 році включений в топ-100 найбагатших людей Киргизії.

У 1995 році став депутатом Зборів народних представників Жогорку Кенеша 2-го скликання, а у 2000 році балотувався на пост президента Киргизії, де посів третє місце.

Після цього очолював міністерство промисловості. А в 2007 році протягом декількох місяців був прем’єр-міністром Киргизії. Другий раз Атамбаєв очолив уряд в 2010 році, після повалення президента Бакієва.

У 2011 році Атамбаєву вдалося виграти президентські вибори, на своєму посту він пробув 6 років. В кінці 2017 його змінив Сооронбай Жеенбеков, після чого колишній президент очолив Соціал-демократичну партію Киргизії. У травні 2019 року Атамбаєв склав повноваження голови СДПК і призупинив членство в партії.

Скандали

За час свого президентства Атамбаєва критикували неодноразово. Чого тільки коштували його призначення на керівні посади людей з обслуговуючого персоналу. Так, водій екс-президента Ікрамжан Ілміянов зробив запаморочливу кар’єру державного чиновника і навіть потрапив в топ-100 найбагатших людей Киргизії. Ще один шофер – Еркін Сопоков, в 2012 році був призначений заступником голови податкової служби Киргизької Республіки, а пізніше він став консулом Киргизької Республіки в турецькому місті Стамбул.

Ще один скандал був пов’язаний з особистим охоронцем Атамбаєва в ще до президентські часи – Еркіном Мамбеталіевим, який проходив у справі про вбивство полковника МВС Киргизії Чинибека Алієва в 2004 році. У 2006 році його звинуватили в причетності до вбивства депутата Жогорку Кенеша Жиргалбека Сурабалдіева.

За підсумками 2008 року Еркіна Мамбеталіева звинуватили у співучасті скоєння восьми замовних вбивств і 2-х замахів на вбивство, в складі злочинного співтовариства кримінального авторитета Риспека Акматбаєва. Він був засуджений до довічного ув’язнення.

Однак після приходу до влади Атамбаєва, Бішкексікій міськсуд вирішив переглянув справу за нововиявленими обставинами. Що це були за обставина ніхто не уточнив. В результаті Мамбеталіеву змінили міру покарання з довічного на 15 років в’язниці. Але і цей термін він президента не відсидів, суд тут же застосував у колишньому спецназівці амністію і випустив на свободу.

У 2016 році Атамбаєв провів референдум по внесенню поправок до Конституції, який був підтриманий і проголосований парламентом. Однак журналісти, громадські активісти та правозахисники назвали ці зміни спробою узурпації влади.

В останній рік правління Атамбаєв відзначився численними цивільними і кримінальними судовими процесами проти журналістів, активістів, опозиційних політиків і правозахисників з боку влади. У деяких судових процесах позивачем виступає особисто Атамбаєв, представляє його інтереси Генеральний прокурор Киргизької Республіки.

А в 2017 році активіст Едил Байсалов оприлюднив інформацію про можливу фальсифікацію і приховування інформації про доходи Атамбаєва.

источник

Loading...