МАКСИМАЛЬНИЙ РЕПОСТ!!!!!!!! РАЗОМ МИ СИЛА!!!!!!!! Помоліться за мого сина!!!!!!! 6 січня 2019 року в нашій сім’ї сталося велике непоправиме горе. Не стало нашого маленького сонечка — синочка Чубенка Льошика. Йому було 2 роки і 4 місяці.

Забрала його життя одна з найстрашніших інфекцій в світі — менінгококова інфекція. Лікували нас в Черкаській міській дитячій лікарні на Конєва. Претензій до лікарів, які рятували нашого синочка, немає, вони робили абсолютно все, що від них залежить, ми їм за це вдячні. Спасибі співробітникам відділення анастезіології та терапії, а особливо завідувачу Якуніну Івану Івановичу.

В нашій голові не вкладається те, що ми переживаємо на даний момент вже після смерті. Ця інфекція передається повітряно крапельним шляхом. Тобто може широко розповсюджуватися. Так як найближчі родичі в останні дні напрямУ контактували з дитиною, вони можуть бути потенційними носіями хвороби, але жоден лікар навіть не попередив нас про це, ми вже не говоримо про будь-яку консультацію. Ніхто нам не сказав, що всім, хто контактував потрібно також здавати аналізи, проходити обстеження і бути ізольованими!!! Про нас просто забули.

Лікар, який констатував смерть нашого сина, зразу назначив всим, хто контактував з хворим, антибіотики. Але це неправильно! Нас повинні були ізолювати, взяти мазки на менінгококову інфекцію, обстежити, а вже потім назначати антибіотики! А все було зроблено навпаки! Лікарі, які вели хворобу нашого сина, повинні були зразу повідомити санстанцію, яка б займалася нашою справою, повинні були повідомити лікарів, з якими у нас заключні договори! Головний лікар Черкаської дитячої міської лікарні Борисенко Володимир Миколайович повинен був сказати нам, що робити далі, а він просто віднісся до цього халатно, відпустивши нас додому. Антибіотики, які нам назначили, ми почали приймати не зразу. Мазки всим людям, які напряму контактували з нашим хворим сином, запропонували взяти тільки 8 січня!!!!

9 січня ми самі вже звернулися в 5 Черкаську міську поліклініку (де в нас заключені договора з сімейними лікарями) до головного лікаря Тарасова Миколи Володимировича з питанням, що нам робити далі, чи нам в лікарню лягати, чи аналізи здавати, тому що в батька і тітки померлого хлопчика з’явилася температура. Він від нас відхрестився, послав нас до начмеда цієї ж лікарні Струтинської Ірини Миколаївни. Вона довго не знала, що з нами робити, але потім направила нас на огляд ЛОРа, невропатолога і терапевта. То терапевт навіть записів нігде не зробив, що він нас оглянув!

В той же день, після огляду всих лікарів, нас просто відпустили додому!!!! Начмед не соізволила домовитися, щоб нас без черги на наступний день 10 січня провели зробити аналізи!!!! І це при тому, що в батька дитини і тітки була температура (це симптом хвороби!) Тільки після скандалів і погроз телебаченням начмед 5 поліклініки провела нас поза чергою на аналізи. Далі, повторні мазки на менінгококову інфекцію в мене і в мого чоловіка були взяті неправильно! Вони були взяті 5 січня, а дитина померла 6 січня. Тобто за ту добу, яку ми ще перебували з нашим сином, ми могли заразитися. Тим більше, є такий діагноз, як хронічна менінгококцемія! На прохання переробити нам з чоловіком мазки — нам було відмовлено!!! Плюс до всього препарату, який був життєво необхідний нашому сину АЛЬБУМІН, його неможливо було знайти в аптеках Черкас!!! Тільки через великий знайомих вдалося дістати декілька флаконів! Цього препарату не було в лікарнях на такий випадок, як у нас!!!

В мого чоловіка і моєї сестри зараз температура. Це при тому, що вони приймають антибіотики.

Моя дитина, будучи живою, але вже хворою, їхала в одному ліфті з іншою дитиною в будинку, де ми живемо. Тобто, можливо, що могли заразитися жителі будинку, в якому ми живемо.

Жодної санстанції в нас вдома, де була хвора дитина, не було. Навіть не розповіли, як обробити квартиру і будинок, де була хвора дитина!!!

І ще: 4 січня, в день, коли захворів наш син, з ним контактувала наша старша дочка Поліна, яка того ж дня поїхала до родичів у місто Полтаву. То якби ми самі не сказали, що їй терміново потрібно поїхати і здати мазки на менінгококову інфекцію, ніхто б цього не зробив! Нам навіть за неї нічого не сказали! Хоча ми говорили, що є старша дитина, яка зараз не в місті Черкаси!

Ми будемо добиватися звільнення всих посадових осіб лікарень, які своїм халатним відношенням піддали небезпеці зараження інших людей! Наша ціль зупинити це свавілля, безпредєл в лікарнях!

І ще: ще з 29 грудня 2018 року я, мати померлого хлопчика, була хвора. В мене була дуже висока температура, кашель, біль у горлі і закладений ніс .Сімейний лікар по телефону (тому що були свята) 30 грудня назначив антибіотики в таблетках. Пропивши їх 3 дні я не відчула полегшення. Мені стало гірше. З’явився тупий дуже сильний біль в лобній частині голови, який віддавав на потилицю і хребет. Я не могла встати з ліжка. Не допомагали знеболюючі. 2 січня 2019 року я звернулася в 5 Черкаську міську поліклініку до ЛОРа Фомічова Олександра В’ячеславовича, розказала йому всі симптоми, сказала, що дуже болить голова (це були всі признаки МЕНІНГОКОКОВОЇ ІНФЕКЦІЇ, вони схожі на ГРВІ). Він назначив мені Флемоксин в таблетках. Добу я їх приймала, мені ставало гірше і 3 січня 2019 року я поїхала вже в 1 Черкаську міську поліклініку, де ЛОР при огляді терміново назначила антибіотики в уколах, які тільки через добу мені допомогли. Я веду до того, що жоден лікар ЛОР не додумався зробити мені мазок на менінгококову інфекцію! Ніхто навіть не подумав про це!!! Хоча болі в голові і клінічна картина була не типова для звичайного ГРВІ!!!! Можливо, я на той час була хвора на менінгококову інфекцію і Я заразила свого сина!!!! В нього просто була тяжча форма, ніж у мене. Тим більше, діти переносять цю хворобу в сотні разів важче!!!!

Вакцин в Україні від МЕНІНГОКОКОВОЇ ІНФЕКЦІЇ зараз немає! Навіть елементарного немає!

Я ЗАКЛИКАЮ ВСИХ ЛЮДЕЙ, В КОГО Є ДІТИ, робіть їм вакцинацію проти менінгококової інфекції!!! Щоб ви не пережили те, що зараз переживаю я — втрату свого сина!

І взагалі, я вважаю, що ця вакцина повинна ввійти в список обов’язкових вакцин!!!

Помоліться за мого синочка Олексія, за упокой його душі!!!!